Довіреність — це спеціальний документ, що надає право комусь, особі, зазначеній у довіреності, представляти інтереси фізичної або юридичної особи.
Довіреність буває генеральною та спеціальною — на спеціальні повноваження (дії). Генеральну довіреність доцільно видавати своїм дітям, батькам.
Довіреність має строк дії. У довіреності цей строк зазначається. Якщо в довіреності строк не вказано, то, як правило, вона дійсна 1 рік. У деяких країнах це означає безстрокову дійсність довіреності. Але в більшості країн для нелімітованої за строком дії довіреності існує правило зазначати це в тексті довіреності.
У деяких країнах строк довіреності лімітований законодавством і не перевищує, наприклад, 3 роки. Тобто більший строк поставити неможливо.
Довіреність можна оформити у нотаріуса, в консульстві (консулом), у лікарні (лікарем), якщо людина не може покинути лікарню через свій стан, у місцевих органах самоврядування (таке можливо, наприклад, в Італії). Довіреність також може бути і від юридичної особи (підприємства) в особі директора.
Довіреність від підприємства для вчинення дій всередині країни, як правило, не потребує нотаріального засвідчення. Але для захисту або представництва інтересів за кордоном, довіреність повинна бути консульською або нотаріальною з апостилем або легалізацією (якщо між країнами немає угод про спрощений обіг документів).
У довіреності зазначаються дані обох осіб — повіреного та довірителя (паспорт, дати народження, персональні номери або коди), дата складання довіреності, повноваження та строк дії довіреності.
Для країн апостиля — потрібен апостиль. Для інших країн — легалізація.